Нова реальність для українських компаній

Як бізнесу адаптуватися до екологічних і соціальних стандартів фінансування. Що варто знати

Розглядаємо реальний кейс: як український виробник заморожених та сублімованих ягід імплементував ESG у власну діяльність і отримав конкурентну перевагу

Українським компаніям, які залучають фінансування в умовах війни та готуються до повоєнної відбудови, дедалі складніше працювати без дотримання ESG-стандартів. Ідеться про вимоги до екологічної соціальної відповідальності та корпоративного управління. Вони уже переросли формат привабливого іміджу чи тимчасової моди. Це поступово стає важливою частиною ринкової реальності, від якої залежить доступ підприємств до іноземних контрагентів, інвестицій і міжнародного фінансування.

Головними рушіями змін стали зобов’язання в межах євроінтеграційного вектору України й умови міжнародних фінансових партнерів та інвесторів. Для них готовність українського бізнесу працювати за прозорими екологічними та соціальними правилами є ключовим сигналом, щоб вкладати кошти у повоєнну відбудову країни.

Український банківський сектор також активно впроваджує ESG-підходи – як у фінансові послуги, так і в операційну діяльність. Для цього Національний банк України (НБУ) сформував нормативну базу, зокрема розробив Білу книгу з управління ESG-ризиками у фінансовому секторі. У документі визначено очікування регулятора щодо врахування екологічних і соціальних факторів у кредитуванні, ризик-менеджменті та довгостроковій стратегії банків. 

Його доповнюють Методичні рекомендації з корпоративного управління, затверджені рішенням Правління НБУ від 3 лютого 2026 року №31-рш, які визначають, як інтегрувати ESG-принципи у внутрішні процеси банків. Оновлений документ орієнтує фінансовий сектор на впровадження оцінки подвійної суттєвості (DMA). Цей інструмент передбачає аналіз ризиків одразу у двох напрямах:

Як екологічні та соціальні чинники впливають на фінансовий стан банку;

Як діяльність самого банку і його клієнтів позначається на довкіллі й суспільстві.

Для ринку це додатковий чіткий сигнал, що ESG стає обов’язковим елементом системи управління. Також слід враховувати, що гармонізація українського фінансового ринку з ключовими стандартами ЄС – зокрема вимоги щодо розкриття інформації про стале фінансування (SFDR), Регламент про Таксономію ЄС та Директиву про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD) – передбачена євроінтеграційним курсом та зобов’язаннями України в межах програми Ukraine Facility, розрахованої до 2027 року.

OBOZ.UA розбирався, на що варто звернути увагу підприємцям, куди звернутися за консультаціями щодо дотримання стандартів ESG та як такі зміни вже впроваджують на практиці – на прикладі Кредобанку та ТОВ “ГАЛФРОСТ”.

Головне, що потрібно знати

Три літери ESG – це скорочення для трьох головних критеріїв сталого розвитку підприємства: екологічного (E), соціального (S) та управлінського (G). Перший критерій показує, як компанія дбає про довкілля, другий – як вона ставиться до власних працівників та громад, а третій – наскільки прозорим та етичним є управління. Вони, зокрема, визначають, чи буде бізнес життєздатним та надійним у довгостроковій перспективі.

E
(Environmental)

Свідоме ставлення до довкілля, відповідальне використання ресурсів,
охорона довкілля для зниження свого впливу на зміну клімату

S
(Social)

Встановлення етичних відносин із суспільством: працівниками,
клієнтами, бізнес-партнерами, місцевими громадами.
Забезпечення належних умов та справедливої оплати праці,
інклюзивності для працівників та клієнтів, взаємодії з громадами,
задоволення потреб і захисту прав споживачів, чесної конкуренції
і ринкової поведінки.
Забезпечення охорони та безпеки праці

G
(Governance)

Забезпечення належної та ефективної системи управління, що, зокрема, сприяє впровадженню компонентів E та S.
Забезпечення дотримання цілей сталого розвитку в умовах переходу до моделі низьковуглецевої економіки.
Забезпечення належної та прозорої системи управління, що мінімізує
хабарництво, шахрайство, конфлікти інтересів тощо

Європейське регулювання: оцінка і контроль кліматичних та екологічних ризиків

Європейське регулювання вже формує нові вимоги до фінансових установ щодо врахування факторів ESG, а звітність зі сталого розвитку стає частиною загальної фінансової звітності. Очікується, що банки будуть оцінювати кліматичні та екологічні ризики на всіх етапах кредитування й чітко контролювати їх у своїх портфелях.

Контекст змін

Загальний контекст цих змін ще ширший – це і вимоги фінансових партнерів, і очікування іноземних інвесторів, і інвестиційна привабливість країни у повоєнній відбудові. Саме тому розбудова комплексної системи управління ESG-ризиками стає базовою умовою для стабільності кожної фінансової установи.

Довіра інвесторів та партнерів

Компанії, що інтегрують екологічну, соціальну та управлінську складові у свою діяльність, мають вищу довіру інвесторів та партнерів й отримують доступ до більш привабливих пропозицій фінансування.

Кредобанк — асистент впровадження сталих практик ведення бізнесу

У цих умовах Кредобанк підтримує клієнтів у процесі оцінки екологічних і соціальних ризиків. При цьому фінустанова не обмежується формальним анкетуванням, а фактично виступає асистентом у впровадженні сталих практик ведення бізнесу. І допомагає відповідати стандартам великих інвесторів й інституцій розвитку, таких як Світовий банк, ЄБРР та інших.  

Досвід оцінки ризиків та інтеграції ESG

Реальні приклади комплексного впровадження сталих практик ведення бізнесу вже існують. Серед них – виробник заморожених ягід ТОВ “ГАЛФРОСТ”, який за підтримки Кредобанку провів оцінку власних ризиків та інтегрував ESG у свою діяльність. Це дозволило компанії посилити довіру партнерів та зміцнити позиції на ринку.

Отримати фінансування без нових стандартів стає складніше: чому так відбувається

Коли компанії ігнорують екологічні, соціальні чи управлінські аспекти діяльності, це створює для них реальні економічні загрози – т.зв. ESG-ризики, які виникають через нові правила та стандарти партнерів. Якщо підприємство не пристосовується до цих вимог, його товари можуть втрачати ринки збуту, а сам бізнес – фінансову стабільність. Через це банки змушені ретельніше перевіряти своїх позичальників. Головна проблема тут проявляється у зниженні якості корпоративних кредитів та падінні ринкової вартості майна, яке компанії залишають під заставу.

Половина українських банків уже розробила документи з управління ESG-ризиками

Анкетування для Білої книги НБУ показало: дві третини українських банків або вже мають, або розробляють переліки виключень видів економічної діяльності, щоне підлягають кредитуванню як у цілому, так і в межах окремих напрямів або у разі участі в програмах підтримки кредитування”. Половина фінустанов також розробила стратегічні документи для управління ESG-ризиками, хоча здебільшого їх не виокремлюють в окрему категорію, а розглядають як фактори впливу на традиційні види банківських ризиків.

2025–2026
Оцінка ESG-ризиків клієнтів

2027

Моніторинг ESG
стає частиною кредитування

Загалом український ринок переживає підготовчий етап переходу на європейські правила. Упродовж 2025-2026 років фінансові установи замість формального анкетування проводять реальну оцінку екологічних і соціальних ризиків клієнтів. Ці дані стануть основою для моніторингу кредитування, що згідно з планом євроінтеграції планують запровадити у 2027 році.

Також існує рішення НБУ, яким схвалено зміни до Методичних рекомендацій щодо організації корпоративного управління в банках. Цей документ прописує для фінансового сектору, як саме фінустанови контролюють ризики, зокрема екологічні та соціальні. Для ринку це ще один чіткий сигнал, що ESG більше не є виключно питанням іміджу.

“Сьогодні дотримання ESG-стандартів фактично стає необхідною умовою для фінансування бізнесу. Саме тому замість формального заповнення анкет ведемо діалог з клієнтом щодо умов та можливостей, які вони відкривають для бізнесу. Для значної частини клієнтів (здебільшого сегменту середнього і корпоративного бізнесу), які працюють із міжнародними компаніями або залучають міжнародне фінансування, ESG є невід’ємною частиною бізнес-моделі, а оцінка екологічних і соціальних ризиків діяльності вже давно стала частиною щоденної роботи.”

Виконавчий директор напрямку управління ризиками АТ “Кредобанк” Орест Кореновський

Оцінка екологічних і соціальних ризиків, наприклад, враховується під час кредитного аналізу агровиробників у межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Банк також може коригувати умови фінансування клієнтів у випадках підвищених екологічних та соціальних ризиків. 

Проте багато компаній і досі сприймають екологічні вимоги як віддалену перспективу. У Кредобанку пояснюють, що головними перепонами є:

⛔️

брак стандартизованих даних, особливо у сегменті малого та середнього бізнесу (МСБ);

⛔️

побоювання підприємців стосовно додаткових витрат.

“Попри загальне зростання інтересу до ESG, частина компаній все ще не готова до змін. Першочергово це пов’язано з тим, що клієнти досі сприймають перехід до стандартів ESG як формальну або “європейську” вимогу і не розуміють практичної цінності для бізнесу в довготривалій перспективі. Крім цього, частина компаній побоюється додаткових витрат і помилково асоціює впровадження ESG-практик виключно з інвестиціями, а не бізнес-можливостями та підвищенням ефективності”, – пояснює Кореновський.

Через це бізнес часто бачить у нових правилах лише додатковий фінансовий тягар, а не інструмент для залучення інвестицій та збереження контрактів. Цю проблему може вирішити допомога банку не як “контролера”, а як партнера.

Впровадження ESG: з чого почати та куди звернутися за допомогою?

Для успішного старту у впровадженні стандартів ESG підприємству необхідно зробити кілька послідовних кроків. Насамперед – провести внутрішній аудит:

1

Упорядкувати дозвільні документи

2

Оцінити реальний вплив діяльності на довкілля

3

Перевірити умови праці співробітників

4

Оцінити ефективність та прозорість механізму взаємодії з громадою та зацікавленими сторонами

Тобто потрібно розібратися в екологічних нормативах, виявити власні слабкі місця та скласти чіткий план змін. Оскільки для багатьох українських компаній цей процес є новим, головне завдання на першому етапі – отримати підтримку в процесі оцінки ризиків.

Її може надати фінансовий партнер. Так, Кредобанк уже визначив ESG як суттєвий фактор досягнення стратегічних цілей. Фінустанова системно інтегрує ESG-підходи в операційну діяльність та всі ключові бізнес-процеси й готова підтримувати клієнтів на шляху до трансформацій у напрямку сталого розвитку.

 “Ми побудували комплексну структуру управління ESG: визначили відповідального серед членів Правління Банку та координаторів за напрямками, створили колегіальні органи управління питаннями сталого розвитку та запровадили систему оцінки екологічних і соціальних ризиків у кредитуванні юридичних осіб. З 2025 року у нас працює Комітет зі сталого розвитку, що здійснює нагляд за впровадженням ESG-цілей банку. А також діє постійна робоча група, що послідовно займається зниженням негативного прямого впливу банку на навколишнє середовище”, – розповідає Кореновський.

Така системна робота дала змогу реалізувати низку ініціатив для зменшення власного екологічного сліду фінустанови. Серед прикладів таких зусиль стало встановлення сонячної фотоелектричної станції для власного споживання у Львові, що дозволило зменшити використання традиційних енергоресурсів. Крім цього, банк проводить модернізацію інженерної інфраструктури –  оновлює мережі теплопостачання та газопостачання. До того ж протягом року співробітники банку передали на повторну переробку понад 5,5 т відходів.

А щоб допомагати клієнтам розбиратися в нових вимогах, Кредобанк розвиває внутрішню експертизу та готує фахівців. Так, у банку запровадили систему регулярних навчань для працівників, а також започаткували спеціалізовані тренінги за окремими темами ESG. Співробітників навчають основам сталого розвитку та основним ESG-критеріям, які вони застосовують у щоденній роботі.

Крім цього, Кредобанк запустив щорічну програму навчань з оцінки екологічних та соціальних ризиків діяльності клієнта. Зокрема, у жовтні 2025 року банк провів дводенне практичне навчання, під час якого профільна команда фінустанови здійснила виїзди безпосередньо на підприємства клієнтів, серед яких також було ТОВ “ГАЛФРОСТ”.

У межах виїзної сесії співробітники Кредобанку змогли оцінити екологічні та соціальні ризики бізнесів. У тренінгу взяли участь понад 130 працівників – менеджери малого, середнього та корпоративного бізнесу, кредитні аналітики, а також працівники головного банку, які залучені до оцінки екологічно-соціальних ризиків клієнтів. 

“Такий “живий” формат навчання дозволяє спільно напрацьовувати збалансований підхід до оцінки, що задовольнятиме очікування фінансових партнерів, ефективно вбудований у кредитний процес банку та зрозумілий для клієнта”, – пояснили в банку.

Оскільки для багатьох позичальників оцінка екологічних і соціальних ризиків фінустановою є абсолютно новою, вміння персоналу правильно пояснити її мету та необхідність напряму впливає на успішність реформ. Такий підхід допомагає банку “перетворитися” з контролера на асистента для бізнесу.

“Впровадження ESG-стандартів не має створювати додаткових бар’єрів для доступу до фінансування. Тому ми прагнемо допомогти нашим клієнтам усвідомлювати ризики та дотримуватися відповідних екологічних і соціальних стандартів. Таким чином впровадження ESG відкриває нові можливості для зростання бізнесу та стає одним із факторів трансформацій”, – додає Кореновський.

Це вже працює: як ТОВ “ГАЛФРОСТ” адаптувалося до вимог ЄС

Практичним прикладом такої співпраці є досвід ТОВ “ГАЛФРОСТ” – підприємства із міста Жовква на Львівщині, яке виготовляє сублімовані та заморожені ягоди, овочі та фрукти. На виробництві працюють 186 фахівців. Потужності заводу дають змогу заморожувати до 5 тис. т продукції на рік та випускати близько 80 т сублімованих плодів.

Оскільки компанія експортує майже 80% своєї продукції до країн ЄС, відповідність стандартам ESG стала важливою умовою для збереження закордонних контрактів, участі у великих тендерах та роботи з європейськими трейдерами. Тож, головним стимулом впровадження відповідального підходу до ведення бізнесу стали саме вимоги ринку. Допомога партнера – Кредобанку – в цьому процесі стала критично важливою.

“Передусім нам надали доступ до кредитних програм, завдяки чому ми отримали фінансування на енергоефективні рішення й встановили сонячну електростанцію та системи енергомоніторингу. Також ми впорядкували наші внутрішні процеси відповідно до стандартів ESG. Увага банку до фінансової звітності, корпоративного управління та оцінки ризиків допомогла нам підвищити стандарти прозорості. Крім цього, співпраця із Кредобанком мала репутаційний ефект та посилила довіру наших клієнтів і партнерів. Загалом вона допомогла нам трансформувати бізнес відповідно до сучасних вимог європейського ринку”, – розповіла фінансова директорка ТОВ “ГАЛФРОСТ” Наталія Гавалко.

Фінансова директорка ТОВ “ГАЛФРОСТ” Наталія Гавалко

Що саме змінилося на підприємстві?

Екологія (E)

Процеси переробки та глибокого заморожування ягід потребують значної кількості електроенергії через роботу компресорів і холодильних камер. У 2025 році за фінансової підтримки Кредобанку підприємство встановило власну сонячну електростанцію потужністю 575 кВт. Вона покриває 16,5% річного споживання енергії підприємства. Таке рішення допомогло виконати екологічні вимоги іноземних покупців та убезпечило виробничі лінії від раптових зупинок під час вимкнень світла.

Окрім СЕС, компанія інвестувала в автоматизацію процесів, сучасні системи контролю температур та системи резервного живлення. Також на підприємстві запровадили використання екологічного альтернативного холодоагенту – вуглекислого газу (CO₂) замість традиційного фреону, що відповідає кліматичній стратегії ЄС.

Для виходу на європейський ринок знадобилися додаткові капіталовкладення в очищення стічних вод, сортування відходів та отримання міжнародних сертифікатів безпеки і якості. Зараз підприємство має сертифікати FSSC 22000, “Органік” та сертифікат кошерності продукції.

☀️

575 кВт

Власна сонячна електростанція

16,5%
Власна електроенергія (% від річного споживання)

♻️

CO₂
Холодоагент

🏆

FSSC 22000
Органік
Kosher

“Для виробників харчової продукції, що орієнтуються на експорт до країн ЄС, дотримання ESG-підходів уже стало стандартною умовою ведення бізнесу. Компанії спрямовують зусилля на підвищення енергоефективності на виробництві та забезпечення простежуваності сировини. Це дало можливість скоротити великі витрати на електроенергію та знизити вуглецевий слід”, – зазначила Гавалко.

Суспільство (S)

Окрім екологічних інновацій, трансформація підприємства охопила і соціальну складову – зокрема створення безпечних та комфортних умов праці, а також взаємодію з громадою.

“Нам важливо підтримувати своїх працівників та забезпечити їх гідними умовами роботи – від оплачуваного харчування та транспорту до системних медичних оглядів і гарантій безпеки на виробництві. Також ми проводимо навчання з екологічної освіти та відповідального виробництва: заохочуємо ощадливе використання води та електроенергії, скорочуємо використання пластику й сортуємо відходи”, – розповіла фінансова директорка ТОВ “ГАЛФРОСТ”.

Компанія інвестувала у розбудову внутрішньої інфраструктури. На території заводу звели новий побутовий корпус площею понад 1000 м². У ньому облаштували сучасну їдальню, кімнати для відпочинку, душові кабіни та роздягальні для персоналу. У самих виробничих цехах повністю переобладнали системи вентиляції та освітлення, а також встановили чіткий температурний режим, комфортний для роботи. Робітників забезпечили спецодягом, засобами індивідуального захисту, безкоштовним підвезенням до місця роботи, оплачуваним харчуванням та регулярними медичними оглядами.

🛡️

  • Безпека на виробництві
  • Оплачене харчування
  • Транспортування
  • Системні медичні огляди

  • Система вентиляції
  • Комфортне освітлення
  • Температурний режим

Критично важливим під час війни став безпековий фактор. Співробітників забезпечили доступом до захисної споруди площею 257 м², розташованої поруч із заводом, яка може одночасно вмістити 300 людей. Це дає змогу не зупиняти роботу підприємства повністю, а оперативно убезпечити всю зміну працівників під час повітряних тривог. Крім того, підприємство системно допомагає ЗСУ та фінансово підтримує своїх мобілізованих працівників і ветеранів.

Зміни зачепили і відносини з постачальниками в регіоні. Компанія інвестує в розвиток інфраструктури сіл, де закуповує ягоди, організовує навчання для місцевих фермерів. Їм допомагають розібратися в європейських стандартах якості, що гарантує заводу якісну сировину, а селянам – постійний збут.

“Для нас соціальна складова ESG проявляється в щоденній рутині – коли працівники відчувають стабільність і впевненість, а фермери зацікавлені повертатися до співпраці наступного сезону. Це зміцнює репутацію відповідального роботодавця й формує лояльність та довіру до компанії”, – пояснила Наталія Гавалко.

Управління (G)

Управлінська складова у діяльності ТОВ “ГАЛФРОСТ” базується на прозорості та суворому контролі всіх бізнес-процесів. Керівництво ухвалило стратегічне рішення: зробити принципи сталого розвитку частиною щоденного менеджменту, а не просто збіркою гасел. Підготовка нефінансової звітності перейшла в розряд регулярних робочих інструментів. Ця звітність більше не є формальною процедурою – вона демонструє іноземним партнерам та банку реальний прогрес змін на підприємстві. Разом із постійним підтриманням міжнародних сертифікацій це створює зрозумілу для інвесторів систему управління, де кожен крок фіксується та підтверджується документами.

Важливим у системі управління стало і впровадження простежуваності сировини – це можливість документально перевірити весь шлях кожної ягоди від поля до пакування готового продукту. Такий контроль став можливим завдяки управлінській інтеграції із суміжною структурою – ТОВ “Агро Фрутіка Бишків”, що вирощує малину та суниці ще з 2005 року. Для європейських контрагентів наявність прозорого ланцюжка є обов’язковою умовою, адже мінімізує ризики отримання неякісного або несертифікованого товару.

📈

  • Щоденний менеджмент за принципами сталого розвитку 
  • Відстеження прогресу змін 

📍

  • Відстежування сировини (від поля до пакування)

Усі ці заходи дієво відкривають доступ до стабільних європейських ринків, розширюють бізнес-можливості та варіанти залучення фінансування. “Важливими є очікування партнерів і ринку загалом. Супермаркети, міжнародні трейдери та інвестори все частіше вимагають від постачальників харчової продукції дотримуватися екологічних стандартів. У таких умовах відповідність ESG-критеріям стає необхідною умовою для поглиблення партнерств, участі у великих тендерах, отримання грантів і фінансування та виходу на нові ринки”, – наголосила Наталія Гавалко.

За її словами, компанії, що працюють за сучасними екологічними, соціальними та управлінськими стандартами, отримують конкурентну перевагу на ринку, доступ до нових клієнтів і контрактів. Також це є одним із ключових факторів, що впливає на бренд роботодавця, дозволяє залучати й утримувати найкращі таланти.

Вимоги регулятора та європейських партнерів більше не залишають українському бізнесу часу на роздуми. Ігнорування критеріїв ESG уже найближчим часом може обернутися відмовами в кредитуванні та втратою клієнтів. Без перегляду стандартів і підходів до роботи вже зараз майже нереально вийти на ринки ЄС, адже український бізнес має відповідати вимогам міжнародних партнерів та інвесторів. Кредобанк – це фінустанова, яка на власному прикладі показала активну трансформацію та впровадження ESG у діяльність, і завжди готова підтримувати клієнтів на цьому шляху. А досвід підприємства ТОВ “ГАЛФРОСТ” – успішний кейс такої трансформації. Він доводить, що навіть під час війни можна не лише працювати стабільно, а й зростати.