СИЛЬНІ РАЗОМ
спецпроєкт OBOZ.UA, у якому ми зібрали щирі історії тих, хто отримав підтримку завдяки українським компаніям
СИЛЬНІ РАЗОМ
Спецпроєкт OBOZ.UA, у якому ми зібрали щирі історії тих, хто отримав підтримку завдяки українським компаніям
Війна не залишає байдужих. Вона змінює долі, змінює країну — і відкриває нові сенси для бізнесу. Соціальні ініціативи, які ще вчора були «додатком» до бренду, сьогодні стають його серцем.
«Сильні разом» — це спецпроєкт OBOZ.UA, у якому ми зібрали щирі історії тих, хто отримав підтримку завдяки українським компаніям. Без пафосу, без реклами. Лише справжні слова від ветеранів, переселенців, людей із травмами війни — про те, як увага, робота, навчання чи просто людське ставлення дали шанс на нове життя.
Ми не виділяємо бренди — ми показуємо їхні дії. На одній сторінці зібрані історії різних компаній, які надають допомогу, створюють робочі місця, відкривають освітні програми чи реабілітаційні ініціативи. Кожна — у єдиному стилі, щоб показати головне: як бізнес в Україні може бути частиною великого зцілення.
Ми прагнемо популяризувати такі ініціативи й показати їх як приклад для наслідування — щоб якомога більше компаній долучалися до підтримки ветеранів і розбудови сильної країни.
Бо справжня сила — у підтримці. І ми сильніші, коли разом.
Розмова з ветераном війни Ярославом Буруліним
Коли фронт закінчується, починається інша боротьба: як підтримка роботодавця змінює долю ветеранів
Повномасштабна війна застала його на Львівщині, у кінологічній службі. Разом із собакою Байкалом вони перенавчалися на пошук мін і поїхали на позиції біля Харківщини, ближче до Луганської області. Борова, Шайківка, Чернещина — там і працювали.
«Потрібно було дістати наших 200-х. Поле прострілюється, рухатись треба швидко. Зранку, коли заходили, був кумулятивний касетний боєприпас, нерозірваний. Я його бачив. А вночі, коли поверталися, — наступив і все», — згадує Ярослав.
Поранення, ампутація, 11 операцій. За словами Ярослава, Байкал увесь цей час був поруч, поряд також залишалась і Патронатна служба Інтерпайп, яка ще під час перебування хлопця на війні допомагала йому з амуніцією, медикаментами, спорядженням, навіть із кормом для собаки. Для нього навіть виготовляли саперні «кішки». А після поранення з ним були на зв’язку, передавали ліки, підтримували.
«Компанія мені надавала все: броню, каску, форму, взуття, турнікети, медикаменти, металошукач — усе, що треба, а коли мене поранило, зі мною була на зв’язку постійно. Пропонували варіанти допомоги, контролювали лікування. Навіть зараз допомагають з аналізами, лікуванням, документами», — розповідає Ярослав.
Після демобілізації та важкої реабілітації хлопець повернувся на Нікопольщину. На свою стару посаду піти фізично не міг, адже ремонтувати обладнання з протезом важко. Однак Інтерпайп запропонував нову — майстра в цеху механообробки машинобудівного комплексу компанії, це керівна позиція.
У компанії для таких, як Ярослав, є ціла програма реінтеграції. Після демобілізації кожен ветеран проходить поглиблений медогляд у корпоративній поліклініці. У більшості виявляються проблеми зі шлунком, хребтом, інші ускладнення. Складається індивідуальний план лікування. Якщо треба — направляють до вузьких спеціалістів, допомагають з транспортом.
«Я навіть не думав, що буде таке обстеження. Дуже уважно все оглядають, всі аналізи здаємо, я таких у житті не здавав», — зазначає Ярослав.
За словами Людмили Новак, директорки з комунікацій Інтерпайп, яка курує напрям роботи з військовими в компанії, якщо ветеран не може повернутись на довоєнну посаду — підбирають іншу та пропонують перенавчання. Компанія також організовує юридичні консультації щодо оформлення статусу УБД, виплат чи інших питань, пов’язаних з військовою службою.
Людмила Новак, директорка комунікацій Інтерпайп
Новак розповіла, що особливу увагу Інтерпайп приділяє психологічній підтримці. За потреби з ветеранами працює кваліфікований психолог, який є у штаті корпоративної поліклініки. У компанії добре розуміють, що психологічна травма не завжди проявляється відразу, тому підтримка розгорнута довгостроково. Щовихідних для хлопців проводять підтримувальні зустрічі — організовують майстер-класи, спільні прогулянки, виїзні заходи на природі, іпотерапію, арттерапію — все, що допомагає знижувати рівень тривожності та соціалізуватись. Готують такі зустрічі разом з психологами, спираючись на світову практику.
Про свою участь у таких заходах розповів і Ярослав. Він стабільно відвідує ветеранські зустрічі від компанії, каже, що це допомагає психологічно відновитися. «Зазвичай я обираю риболовлю або заходи з тваринами, це мене заспокоює та допомагає відволіктись», — поділився він.
Історія Ярослава — це не виняток, у компанії таких десятки, і кожен зі своїм болем та досвідом. Однак, як зазначив хлопець, якщо поряд є ті, хто підтримує, — шлях додому стає трохи легшим.
Розмова з ветераном війни Дмитром Драгіндою про війну, втрату й підтримку після повернення з фронту
«Живий залишився — значить, треба жити далі»
Завжди усміхнений, з «бісиками» в очах — таким Дмитро Драгінда сім років тому прийшов працювати в шахтарський колектив шахтоуправління ДТЕК Тернівське на Дніпропетровщині.
Більше двох років тому він пішов добровольцем до лав ЗСУ. А повернувся додому вже іншим — із протезом замість ноги, з болем і важкими спогадами.
Перший тиждень після поранення він не знав, як жити далі. Але потім пролунав дзвінок із шахти: «Ти частина команди. Повертайся — розберемось разом». І Дмитро вирішив: треба повертатися. До своїх. До роботи, яка теж має значення — добувати вугілля, щоб було світло. Для побратимів на нулі. Для лікарів, учителів, усіх українців, які продовжують жити і будувати майбутнє — попри війну.
Як з’ясувалося згодом, саме повернення до колективу стало одним із тих невидимих, але потужних факторів, що повернули усмішку на обличчя Дмитра. В очах знову з’явились ті самі «бісики» — вже не без сліду побаченого, але з внутрішнім світлом і твердим переконанням: «Живий залишився — значить, треба жити далі».
У ДТЕК діє системна програма підтримки ветеранів та ветеранок, яка охоплює повний цикл – від моменту мобілізації до повернення у цивільне життя. Ми не чекаємо на повернення, щоб почати підтримувати – ми поруч з першого дня служби.
Кожен мобілізований співробітник отримує сертифікат на військову амуніцію, залишається на зв’язку з компанією, за ним зберігається місце роботи, стаж, а також безкоштовне медичне страхування. У разі поранення компанія надає додаткову допомогу та медичний супровід. Після повернення зі служби співробітника супроводжує помічник ветерана, який допомагає з усім – документами, пільгами, перекваліфікацією, адаптацією в колективі. На підприємствах працюють штатні психологи, яких колеги знають особисто — це зменшує бар’єр для звернення.
Вони підтримують не лише ветеранів, а й колективи у вибудові взаємодії з ними. Крім того, у компанії є корпоративний психолог, до якого може звернутися кожен. Так ми формуємо всередині колективу культуру турботи. Додатково ми запровадили розширений пакет медичного страхування «Ветеран+», адаптований до реальних потреб захисників.
Вони підтримують не лише ветеранів, а й колективи у вибудові взаємодії з ними. Крім того, у компанії є корпоративний психолог, до якого може звернутися кожен. Так ми формуємо всередині колективу культуру турботи. Додатково ми запровадили розширений пакет медичного страхування «Ветеран+», адаптований до реальних потреб захисників.
Переваги пакету: лікування хронічних хвороб, збільшений ліміт на стоматологію, сеанси масажу, психотерапевтична допомога, вакцинація тощо.
У 2025 році ДТЕК реалізує перший пілотний проєкт з адаптації виробничих просторів для людей з інвалідністю. На одному з наших підприємств ми вже провели аудит простору, облаштували поручні, розширені двері, контрастні
Переваги пакету: лікування хронічних хвороб, збільшений ліміт на стоматологію, сеанси масажу, психотерапевтична допомога, вакцинація тощо.
У 2025 році ДТЕК реалізує перший пілотний проєкт з адаптації виробничих просторів для людей з інвалідністю. На одному з наших підприємств ми вже провели аудит простору, облаштували поручні, розширені двері, контрастні маркування тощо. Формуємо внутрішню експертизу з безбар’єрності та плануємо масштабувати проєкт на інші підприємства компанії.
маркування тощо. Формуємо внутрішню експертизу з безбар’єрності та плануємо масштабувати проєкт на інші підприємства компанії.
Коментар Олени Семич, HRD ДТЕК, директорки Академії ДТЕК:
«Повернення з війни — це довгий шлях. І ми, як відповідальна компанія, маємо пройти його поруч з людиною. Насправді ми не вигадували рішень за ветеранів — ми порадилися з ними і почали разом напрацьовувати те, що дійсно їм потрібно. Ми постійно до них
Коментар Олени Семич, HRD ДТЕК, директорки Академії ДТЕК:
«Повернення з війни — це довгий шлях. І ми, як відповідальна компанія, маємо пройти його поруч з людиною. Насправді ми не вигадували рішень за ветеранів — ми порадилися з ними і почали разом напрацьовувати те, що дійсно їм потрібно. Ми постійно до них
прислуховуємося, адаптуємося, змінюємося. І так з’явився наш інститут помічників ветерана. Так виник спеціальний пакет медичного страхування “Ветеран+” і перший в енергетиці пілотний проєкт з адаптації виробничих просторів під потреби людей з інвалідністю. Хочу наголосити — це не про досягнення компанії, це передусім про пошану та повагу до наших захисників. Ми просто робимо все, що в наших силах, щоб їх підтримувати».
прислуховуємося, адаптуємося, змінюємося. І так з’явився наш інститут помічників ветерана. Так виник спеціальний пакет медичного страхування “Ветеран+” і перший в енергетиці пілотний проєкт з адаптації виробничих просторів під потреби людей з інвалідністю. Хочу наголосити — це не про досягнення компанії, це передусім про пошану та повагу до наших захисників. Ми просто робимо все, що в наших силах, щоб їх підтримувати».